fbpx
Slide 1
Аналітичний Центр Industry4Ukraine

Інструменти експортної підтримки для середньо- та високотехнологічних промислових секторів

Дайджест № 7

Спецпроєкт спільно з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України,
Торгово-промисловою палатою України, за підтримки Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО)

Перезапуск експортних стратегій і в їхніх рамках конкретних програм та інструментів цільової підтримки — очевидний та необхідний крок з огляду на геополітичний та економічний стан нашої країни. Зростання національного протекціонізму у світі почалося задовго до COVID-19, але пандемія спровокувала глобальну світову кризу й значно посилила ці процеси. Це, безумовно, містить нові загрози для українського експорту. Водночас регіоналізація міжнародної торгівлі відкрила для України нові можливості. Знову звучать розмови про позиціювання нашої країни як виробничого та технологічного хабу для Європейського Союзу.

У цьому дайджесті ми аналізуємо поточний стан стратегій та інструментів експортної підтримки й ділимося думками представників держави та бізнесу. І, як завжди, надаємо рекомендації, як посилити співпрацю державних та недержавних установ з метою покращення наших позицій у цій сфері діяльності.

ЗМІСТ

  1. Експорт в епоху пост-COVID-19.
  2. Огляд інфраструктури підтримки експорту та міжнародної торгівлі для українських експортерів.
  3. Опитування експортерів промислових хайтек.
  4. Експортна діяльність та зворотний зв'язок від промислових асоціацій.
  5. Висновки та рекомендації.
Slide 1

Експорт в епоху пост-COVID-19

Стан експорту промислової продукції

За січень — травень 2020 року падіння промислового виробництва становило -8,7 %. Як видно з даних Мінекономіки, найбільше впали машинобудування (-20,3 %) та металургія (-16,2 %). Головними факторами, що впливають на падіння промисловості, Мінекономіки називає скорочення внутрішніх та зовнішніх ринків через вплив пандемії коронавірусу, уповільнення інвестиційної активності, а також високу конкуренцію в імпорті.

машинобудування

Згідно з даними Держстату, експорт у першому кварталі 2020 року скоротився на 6,7 %, а дефіцит зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС зріс на 67 %.

Щоб запобігти подальшому поглибленню кризи промислових секторів, народні депутати України запропонували у червні 2020 року два законопроєкти. Перший з них про стимули для резидентів індустріальних парків (№ 3724), щомає на меті пожвавлення інвестиційної діяльності та залучення резидентів шляхом введення надання фіскальних стимулів. Другий законопроєкт № 3739 націлений на вітчизняних машинобудівників і встановлює норми локалізації технологій у публічних закупівлях. Згідно з цим законопроєктом будь-яке імпортне устаткування із запропонованого переліку може допускатися до торгів у публічних закупівлях, якщо частка місцевого виробника в цій технології становить не менш як 25 % у 2021 році й надалі збільшуватиметься до 50 %.

Зростання національного протекціонізму у світі

У попередніх дайджестах ми описували реакцію урядів різних країн у вигляді мобілізації своїх виробників для протидії COVID-19. Окрім того, вказували на численні приклади зростання протекціонізму: в умовах кризи різні країни намагаються забезпечити робочі місця насамперед у своїй країні. Повної аналітики про зростання цих тенденцій у 2020 році ще немає. Натомість у своєму звіті за 2019 рік Єврокомісія висловлює стурбованість зростанням протекціонізму у світі. Європейський Союз постійно працює над зниженням торговельних бар’єрів і у 2019 році зняв 40 з них. Водночас цього ж року у світі з’явилися 43 нові бар’єри. Китай залишається лідером за найбільшою кількістю встановлених бар’єрів, з яких 38 напряму чинять опір імпорту та інвестиціям з ЄС. Росія друга (31), далі Індонезія (25), Сполучені Штати Америки (24), Бразилія (19) тощо — у звіті детально описані встановлені бар’єри. Відкрита торгівля є важливим чинником економічного зростання. Так, завдяки зняттю 40 торговельних бар’єрів країни ЄС отримали додатковий експортний дохід 8 млрд євро. На фоні згаданих вище країн Україна має один з найліберальніших ринків. На заході Київського міжнародного економічного форуму 15 липня Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торговий представник України Тарас Качка зазначив: «Український ринок державних закупівель є безпрецедентно відкритим в односторонньому порядку». Раніше на вебінарі 7 липня, він детально відкоментував підходи Мінекономіки до вирішення проблем експорту.

kachka

Тарас Качка, Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торговий представник України

«Ми застосовуємо диференційовані підходи в підтримці різних галузей та секторів. Наприклад, для кластерів, які інтегровані в європейські ланцюги, наразі дуже важливою є логістична підтримка, відсутність проблем на митниці, розв’язання проблем з робочою силою, фінансова передбачуваність тощо. Довгострокові проєкти, як в енергетичному машинобудуванні і де об'єкти замовника обслуговуються майже десятиліттями, потребують значної дипломатичної підтримки. Для постачальників високотехнологічних комплектувальних дуже важливо відповідати технічним міжнародним стандартам. Це приклади різних сегментів за потребами, і наше Міністерство намагається надавати цільову підтримку всім групам, використовуючи різні інструменти та підходи. Для того, щоб покращувати цей інструментарій, регулярний зворотний зв'язок від промислових груп та асоціацій є ключовим фактором нашого спільного успіху».

Експортна стратегія України для промислових секторів

Питання стратегій експортного розвитку гостро стоїть в Україні з 2017 року. У 2018 році почалася розробка окремої стратегії для машинобудування та інжинірингу. У кінці 2019 році на сайті Кабінету Міністрів України з’явився документ «ЕКСПОРТНА СТРАТЕГІЯ ДЛЯ СЕКТОРУ МАШИНОБУДУВАННЯ». Це радше стратегічна концепція розвитку машинобудування, яка ставить три стратегічні цілі та будує дорожню карту розвитку галузі в експортному напрямі. Інформація про подальшу роботу над операційними планами та бюджетами відсутня.

машинобудування

Стратегія ІТ, яка йшла паралельно в цьому ж проєкті, також не була офіційно завершена. Це вказує на брак лідерства в державних структурах, адже обидва підпроєкти на 100 % були забезпечені підтримкою експертних спільнот.

На початку 2020 року в межах ганноверського проєкту АППАУ робить спробу перезапустити процес стратегування в рамках Індустрії 4.0 й знову стикається з тією ж проблемою: реальної підтримки від Мінекономіки замало.

Водночас усе це не означає, що державні стратегії експорту не існують. Згідно з класиком бізнес-управління Генрі Мінцбергом, неформалізовані стратегії — також стратегії. За оцінкою Аналітичного центру «Industry4Ukraine», Українська держава має яскраво виражений стратегічний курс на підтримку саме сировинних галузей економіки й частково — ІТ. Більшість ресурсів, інструментів підтримки, напрацювань та дій націлені саме на ці сектори. Що стосується середньо- та високотехнологічних галузей промисловості, то часткова підтримка надається через канали економічної дипломатії, але загальний рівень підтримки значно нижчий.

vlasyuk

Володимир Власюк, ДП «Укрпромзовнішекспертиза»

«У розвинутих країнах діє продуманий інструментарій підтримки експорту різноманітної індустріальної продукції. В Україні поки що нічого подібного не створено. Це породжує нерівні умови конкуренції для українських компаній порівняно із закордонними. Тому державна політика має ліквідувати ці асиметрії, створивши інституції підтримки експорту, подібні до тих, які діють в інших країнах».

Інформація Департаменту взаємодії з експортерами та просування експорту Мінекономіки

Триває робота з впровадження ухваленої Урядом у 2017 році Експортної стратегії України («дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на період 2017—2021 рр., метою якої є перехід України до експорту продукції з високою доданою вартістю для сталого розвитку та успішного виходу на світові ринки.

Зокрема, Мінекономіки розробило проєкт крос-секторальної експортної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року, яка спрямована на створення умов для зменшення матеріальних та часових витрат експортерів при переміщенні товарів на кордоні, а також підвищення конкурентоспроможності українського експорту та сприяння інтеграції України до ЄС як у частині фізичної інфраструктури, так і нормативно-правової бази.

Окрім того, Мінекономіки розробило проєкт Стратегії розвитку експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року, метою якої є створення умов для сталого зростання експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден, підвищення рівня їх конкурентоспроможності на світових ринках, удосконалення мережі сучасних центрів технічного обслуговування повітряних суден в Україні, забезпечення інтеграції України до міжнародного ринку технічного обслуговування авіаційної техніки.

Обидва проєкти проходять процедуру подання на розгляд Кабінету Міністрів України. Також розробляються експортні стратегії для інших перспективних секторів українського експорту — машинобудування, інформаційно-комунікаційних технологій та креативних індустрій.

Уже цього літа планується запустити експортний вебпортал для інформаційної підтримки українських експортерів та розвитку бізнес-середовища загалом. Цей вебпортал висвітлюватиме дані за принципом «єдиного вікна» та включатиме інформацію про зовнішні ринки з умовами й процедурами доступу до них товарів і послуг, інструменти для пошуку партнерів, розвитку компетенцій, бізнес-можливостей.

У новій програмі Уряду, що подавалася на затвердження в червні, пропонується ряд заходів для посилення експортної підтримки. Зокрема, ідеться про спрощення здійснення зовнішньоекономічної діяльності, підтримку в розширенні присутності української продукції на зовнішніх ринках, зокрема на ринку ЄС, захист українського виробника від субсидованого та демпінгованого імпорту через механізми СОТ, проведення переговорів щодо поглиблення торговельної лібералізації з ЄС, запровадження експортного кредитування, реалізацію «промислового безвізу» та активне просування українських товарів, а також повноцінний запуск Експортно-кредитного агентства.

Slide 1

Огляд інфраструктури підтримки експорту та міжнародної торгівлі для українських експортерів

Інструменти економічної дипломатії Міністерства закордонних справ України

У межах перезавантаження економічного напряму зовнішньої політики України Міністерство закордонних справ України проводить роботу зі зміцнення свого економічного блоку та посилення економічних служб посольств України за кордоном. Важливим фокусом у роботі зовнішньополітичного відомства є забезпечення успішної діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС України (РЕІ) — консультативно-дорадчого органу, який функціонує з 2013 року як ефективний механізм просування інтересів українських експортерів.

На сьогодні склад РЕІ оновлено на 80 %, до неї входять близько 200 асоціацій та підприємств — представників національних ділових асоціацій; галузевих, міжнародних та двосторонніх асоціацій; підприємств у різних галузях: агро- та харчовий комплекс, металургія, машинобудування, легка промисловість, суднобудування, хімічна галузь, IT, будівельна галузь, консалтингові та юридичні послуги у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Більш детальну інформацію про приєднання до складу РЕІ можна знайти на сайті МЗС.

У межах діяльності РЕІ на постійній основі опрацьовуються звернення українських компаній щодо пошуку партнерів за кордоном та іноземних компаній щодо співпраці з українськими виробниками, здійснюється оперативне інформування про проведення виставкових заходів та ділових форумів (за підсумками 2019 року охоплено близько 80 іноземних країн) та тендерів (протягом 2019 року — близько 30 країн).

Про ці та інші інструменти економічної дипломатії для підтримки експортерів читайте в публікації Департаменту економічної дипломатії МЗС України.

bukvish

Андрій Буквич, генеральний директор Директорату з питань зовнішньої політики Офісу Президента України

«На сьогодні Президент України формує чіткий запит на подальшу економізацію української зовнішньої політики, розвиток інструментів економічної дипломатії, спрямованих на підтримку українських компаній і товаровиробників на зовнішніх ринках. Важливим завданням економічної дипломатії залишається популяризація українських брендів та товарів, відкриття потенційним закордонним партнерам інвестиційних можливостей України. Для виконання таких завдань мають трансформуватися інститути підтримки міжнародних амбіцій українського бізнесу — це економічні відділи українських посольств, Рада експортерів та інвесторів при МЗС, Офіс просування експортерів, Експортно-кредитне агентство, ТПП, профільні департаменти ОДА, професійні асоціації тощо. Бізнес сам має обрати найбільш ефективні та життєздатні моделі державної підтримки та наполягати на їхній реалізації. Офіс Президента, КМУ, ВРУ зі свого боку забезпечуватимуть державну підтримку бізнесу саме через запропоновані моделі й механізми».

Приклад співпраці з МЗС учасника руху «Індустрія 4.0»

«482.solutions» — компанія, яка з 2013 року спеціалізується на розробці децентралізованих рішень з використанням блокчейн-технології і є провідною в цьому сегменті в національному русі «Індустрія 4.0». Більш як 90 % клієнтів компанії — за кордоном. Менеджмент багато працює і над розвитком внутрішнього ринку, зокрема, Леонід Хацкевич є експертом в Українському фонді стартапів. Леонід вказує на постійну підтримку, яку їхня компанія отримує від співробітників МЗС як в Україні, так і за її межами. Зокрема, на цільових ринках Південно-Східної Азії та Африки триває плідна співпраця з командами посольств у Сінгапурі, Малайзії та Кенії. «Ми отримували й продовжуємо отримувати дуже цінну допомогу, підтримку та консультації від співробітників цих посольств, — каже Леонід. — Упевнено можемо сказати, що команди наших посольств у цих країнах складаються з професіоналів та патріотів нашого економічного розвитку»

Офіс з просування експорту (Export promotion office)

Державна установа «Офіс з просування експорту України» (ЕРО) створена з метою підтримки та просування експорту товарів та послуг українських виробників; розвитку експортних компетенцій українського бізнесу; допомоги в налагодженні співробітництва та партнерства між українським та закордонним бізнесом, а також промоції українських товарів та послуг за кордоном.

Для виконання цих цілей на базі ЕРО діє цілий ряд інструментів:

  1. освітні програми;
  2. аналітика зовнішніх ринків;
  3. експортний консалтинг;
  4. допомога в пошуку партнерів.

Окрім того, ЕРО разом з партнерами розробив експортний бренд України, який безкоштовно можуть використовувати українські компанії.

Із початком карантинних заходів ЕРО перевів свої послуги онлайн, а також запустив інформаційну сторінку для підтримки бізнесу під час COVID-19.

miskova

Тетяна Міськова, в. о. директора ДУ «Офіс з просування експорту України»

«За наявних обмежень, пов’язаних з наслідками пандемії COVID-19, та в умовах обмежених ресурсів Офіс з просування експорту продовжує безкоштовно надавати послуги з аналітики, консалтингу, освіти, пошуку партнерів за кордоном онлайн та підтримувати бізнес за допомогою доступних на цей час інструментів. Слід зазначити, що наразі, за відсутності можливості брати участь у виставках та торгових місіях офлайн, зростає тенденція використання онлайн-інструментів пошуку партнерів та відповідних В2В-платформ, на кшталт сорсингової платформи Офісу та «Enterprise Europe Network», де, окрім пошуку партнерів, компанії беруть участь онлайн у торгових місіях та інших міжнародних заходах, адже наразі це є найефективнішим інструментом, як налагодити контакти та розширити мережу міжнародних партнерів. І український бізнес швидко адаптується до нових реалій»

Приклад співпраці з ЕРО учасника руху «Індустрія 4.0»

«ІНФОКОМ ЛТД» є багаторічним експортером послуг з розробки програмного забезпечення та систем промислової автоматизації. Потенційно компанія має значно більший портфель — ідеться про безпілотні технології, зарядні станції для електромобілів, робототехніку тощо, які хоче експортувати. Компанія працює другий рік з ЕРО та брала участь в торгових місіях (Канада, Індія). Комунікація з представниками бізнесу інших країн надає можливість більш детально познайомитися із потребами поза межами України й переорієнтувати власну пропозицію для ринку. Компанія й надалі буде користуватися цим інструментом. Іншими потребами компанії є комплексні маркетингові дослідження ринків, програми з інтеграції в ланцюги доданої вартості інших регіонів, участь у цільових компаніях з лідогенерації, співробітництво із регіональними представниками для участі в закритих тендерах для резидентів.

Експортно-кредитне агентство

ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА) — це уповноважене Урядом України агентство, головною метою якого є підтримка та стимулювання експорту товарів та послуг українського походження. Основне завдання ЕКА — захист українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, пов’язаних з виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів), шляхом страхування, перестрахування та гарантування.

Паспорт типового клієнта ЕКА має визначені агентством параметри та характеристики.

Параметри

Характеристика

Сегмент

малий та середній бізнес

Фокусування на виробництві товарів переробної промисловості

обов'язково

Кількість іноземних покупців

два або більше; розташовані в різних країнах світу

Обсяги експортної діяльності за 1 календарний рік

від 250 тис. дол. США

Тип контрактів

зовнішньоекономічні договори, термін дії яких не перевищує 1 рік

Загальна сума комерційного рахунку

у середньому становить 50 тис. дол. США

Умови контракту

попередня оплата (обов’язковий мінімальний розмір 15 %) та відтермінування платежу

Країни-імпортери

усі

Період активної господарської діяльності

більш як 2 роки

Зміна власників та керівництва

без змін протягом останніх 6 місяців

Цільові галузі

електричне обладнання

реактори ядерні, котли, машини

транспортні засоби і механічне обладнання

продукція легкої промисловості

меблева промисловість

продукція харчової промисловості

фармацевтична продукція

продукція приладобудування

lukovina

Лариса Луковіна, в. о. голови правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство»

«Експортно-кредитне агентство вже сьогодні надає захист українським експортерам від ризиків неплатежів та фінансових втрат, пов’язаних з виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів), шляхом страхування, перестрахування і гарантування та сприяє розвитку експорту товарів (робіт та послуг) українського походження».

Типовий приклад можливої співпраці учасника ринку з ЕКА

«Terrawatt Group» працює як інжинірингова компанія на західних ринках з 2015 року. У великих проєктах компанія є підрядником великих німецьких груп, які працюють у країнах СНД, Індії та інших країнах світу. Антон Кротюк, директор з міжнародних відносин групи, виступав на форумі «Next Normality & Industry 4.0» і поділився цікавою інформацією про потреби та тенденції. Зокрема, він розвіяв міф про такі конкурентні переваги українського інжинірингу, як найкраща ціна чи інновації, — насправді група конкурує завдяки кращому сервісу та якості рішень. У цьому ж виступі, а також пізніше, на вебінарі 7 липня, Антон наводив приклади нерозв’язаних законодавчих проблем, таких як подвійне оподаткування та відсутність страхування угод. Анонс цілого пакету інструментів державної підтримки на вебінарі 7 липня «Terrawatt Group» оцінює дуже позитивно, і перші обміни з ЕКА вже розпочинаються.

Мережа ТПП України та закордонні представництва

Торгово-промислова палата України (ТПП України) представляє інтереси своїх членів у 56 країнах світу й має підписану 181 міжнародну угоду про співпрацю з іноземними партнерськими організаціями. ТПП виступає засновником і координатором 45 двосторонніх ділових рад.

Палати надають практичну допомогу підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, сприяють розвитку експорту українських товарів та послуг, для чого надають своїм членам широкий спектр професійних послуг, у тому числі консультаційних з питань зовнішньої торгівлі та оцінювання ринків, проводять незалежну експертизу товарів, здійснюють оцінювання рухомого і нерухомого майна, нематеріальних активів, надають послуги з штрихового кодування товарів, патентно-ліцензійні послуги, оформляють документацію з метою забезпечення захисту прав на інтелектуальну власність тощо.

korol

Валерій Король, віцепрезидент Торгово-промислової палати України

«Близько 90 % наших членів — підприємства малого і середнього бізнесу. Якщо великий бізнес уже в змозі сам знаходити рішення для збільшення експорту, то невеликі підприємства потребують допомоги. Зараз у нас дуже сильна команда. Ми маємо 73 офіси в Україні та 70 представників за кордоном, входимо в найбільші міжнародні бізнес-організації, такі як «Eurochambres», «WCF», «ICC» і багато інших). Тому ми пропонуємо бізнесу активно використовувати потужний потенціал ТПП України».

Деякі програми міжнародних фінансових організацій та програми міжнародної технічної допомоги МСП в Україні у сфері експорту та інтернаціоналізації

Такі програми є ще одним інструментом розвитку експорту, націленим у першу чергу на сприяння зростанню конкурентоспроможності для малого та середнього бізнесу з метою більш успішного експорту. Більшість з них стосуються покращення організації експортної діяльності, зростання навичок персоналу, допомоги у виставках чи торгових місіях тощо. Ось кілька прикладів програм, найбільш релевантних для промислової сфери:

  1. Європейський банк реконструкції та розвитку на 90 млн дол. США (до 170 млн дол. США) збільшив програму підтримки торгівлі, яку реалізує в Україні через Укргазбанк. Про це повідомляється на офіційному сайті ЄБРР. Це програма для фінансування експортноорієнтованих компаній, стимулювання економічного розвитку України та створення нових робочих місць. Підвищення ліміту торговельного фінансування дозволить збільшити підтримку та фінансування зовнішньоекономічних проєктів, зокрема і в сегменті МСБ, що наразі є дуже важливим для українських промисловців, особливо тих, які найбільше постраждали від COVID-19.
  2. Одним з найбільш активних у сфері підтримки експорту є Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та його програма «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ). КЕУ вже профінансувала ряд торгових місій та освітніх програм для українських експортерів. Нова програма підтримки (7,5 млн грн) передбачає фінансування шести проєктів торгових місій на 2021 рік. Термін подачі заявок продовжено до 20 вересня 2020 року.
  3. За дорученням Федерального уряду Німеччини Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH створює кращі умови для українських компаній, які бажають продавати свою продукцію на європейському ринку. В рамках проєкту «Застосування та реалізація Угоди про асоціацію ЄС – Україна у сфері торгівлі» GIZ продовжує підтримувати розвиток експортного потенціалу компаній через підтримку кластерних ініціатив, передусім в секторі машинобудування та креативних індустрій. Через новостворені платформи, такі як, платформа технічного регулювання та експортний веб-портал, українські підприємці мають доступ до найактуальнішої інформації в сфері торгівлі. А платформа «TechUkraine» націлена на презентацію та просування українських стартапів за кордоном.
  4. Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) активно сприяє експорту та інтернаціоналізації МСП в Україні через реалізацію проєктів та програм, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності підприємств шляхом впровадження сучасних стандартів менеджменту та технічного регулювання якості продукції. Так, впровадження системи енергоменеджменту (СЕМ) відповідно до міжнародних стандартів ISO 50001 на підприємствах покращує їх конкурентні позиції на експортних ринках, а створення гарантійного фонду кредитів на 1,5 мільйона доларів завдяки підписанню у червні 2020 р. договору між ЮНІДО та Укргазбанком сприятиме відновленню МСП від наслідків COVID-19. Підвищенню експортного потенціалу МСП в ланцюжку створення вартості виробів з деревини сприятиме реалізація нового проєкту, спрямованого на зміцнення інфраструктури якості. У напрямі конкурентоспроможності та екологічної сталості діятиме і проєкт з розвитку еко-індустріальних парків (ЕІП) в Україні. Крім того, ЮНІДО разом з Міністерством енергетики та промисловості ОАЕ є ініціатором Глобальних Самітів з Виробництва та Індустріалізації GMIS, що проводяться для наведення мостів між виробниками, урядами, технологами та інвесторами з метою задіяння трансформацій Четвертої промислової революції. Зазвичай такі Саміти проводяться в рамках Міжнародної виставки Ганновер Мессе, але у зв'язку з пандемією ЮНІДО планує проводити такий Саміт он-лайн 4–5 вересня 2020 року.

Приклад співпраці з європейськими фондами учасника руху «Індустрія 4.0»

«iSolutions» — один з лідерів української Індустрії 4.0 у сфері кібербезпеки. З 2019 року компанія є учасником європейського консорціуму в проєкті «Horizon 2020» у сфері енергетики. Участь у цьому проєкті разом зі світовими корпораціями, такими як «Schneider Electric» та «EDF», дозволила компанії набагато краще зрозуміти тенденції розвитку ЄС і самій утвердитися в ролі експерта. Ігор Коцюба, СЕО компанії, наразі показує приклад для інших учасників руху 4.0, яким чином потрібно інтегруватися в європростір за допомогою інструментів інтернаціоналізації, що надаються ЄС.

Інший приклад інтеграції в міжнародний простір — участь «iSolutions» у програмі «ENRICH in the USA», яка також фінансується ЄС. Ігор Коцюба закликає всіх інноваторів промислових хайтеків: «Європейські фонди та інструменти підтримки, доступні для України, є дуже ефективним інструментом виходу на міжнародні ринки. Ви маєте бути там!»

Slide 1

Опитування експортерів промислових хайтек

Опитування, що триває на платформі «Industry4Ukraine», має меті з’ясувати рівень обізнаності учасників ринку про наявні інструменти та рівень їх використання. Згідно з попередніми результатами, із 10 запропонованих опцій — інструментів підтримки — найбільш потрібним є інструмент «Організація торгових місій та В2В-зустрічей». Далі — «Допомога в участі у великих виставках» і «Покращення нормативно-регуляторної бази підтримки експорту». Водночас рівень використання наявних інструментів набагато менший. Наприклад, тільки 10 % опитаних користується інструментом В2В-зустрічей. Переважна частина респондентів просто не знає про доступні послуги: наприклад, про інструменти Офісу підтримки експорту не знає 40 % опитаних. Інша причина — недовіра промисловців: у відповідях звучить «ми не знаємо успішних кейсів» або ж «рівень послуг не відповідає нашим очікуванням». Серед послуг консультантів та агенцій найбільш потрібною є послуга маркетингових досліджень. На другому місці — розробка стратегій з інтеграції в глобальні ланцюги.

Ось окремі відгуки інших учасників руху «Індустрія 4.0» про потреби в послугах у контексті ринкової ситуації 2020 року.

bolokon

Ольга Білоконь, менеджерка з маркетингу «Інфоком Лтд», коментує останні тенденції на ринку

«Ми помічаємо тенденцію закриття ринків для зовнішніх постачальників, тобто участь у міжнародних тендерах дає менше результатів через протекцію власних виробників. У нашому випадку це стосувалося країн ближнього зарубіжжя, проте, думаємо, що це загальний тренд. До пріоритетних для нас питань експорту належать такі, як сертифікація продукції, що визнається на європейському ринку, а також ліцензії та дозвільні документи на роботи. Як і сертифікати, українські ліцензії та дозвільні документи не мають ніякого впливу та не визнаються за кордоном, в Україні — так само. Тому ми вимушені проходити подвійну акредитацію, а все це витрати та час»

«IT-Enterprise», провідний ІТ-розробник та інтегратор української Індустрії 4.0, упродовж останніх п’яти років робить системні спроби вийти за межі ринків СНД. Компанія багато інвестує в закордонні виставки та поїздки в ЄС, Африку та Південно-Східну Азію, організовує власні конференції, запрошуючи зарубіжних партнерів, в Україні. Відмінність «ІТ-Enterprise» від більшості гравців української ІТ-галузі, де домінує аутсорсинг, полягає саме в просуванні готових продуктів та рішень власного виробництва.

sherbatenko

На думку Олега Щербатенка, СЕО компанії «IT-Enterprise», самостійно просувати продуктовий портфель хайтек сьогодні дуже важко — це радше колективна гра на державному рівні.

«На зарубіжних ринках ми бачимо конкурентів, які мають системну та комплексну підтримку на державному рівні. Це не тільки організація виставок, але також страхування великих проєктів, фінансова підтримка, створення іміджу продуктових виробників тощо. В Україні в нашому секторі поки що цього дуже мало». Інший аспект й причина цього стану — це відсутність стратегій. «В Україні до цього часу відсутня цільова програма розвитку Індустрії 4.0, що підтримується державою. У цьому ми єдині та унікальні у всій Європі й навіть СНД».

Slide 1

Експортна діяльність та зворотний зв'язок
від промислових асоціацій

У 2020 році АППАУ підписала контракт з КЕУ (USAID) на підтримку першого українського стенду Індустрії 4.0 на «Hannover Messe». Через форс-мажорні обставини — пандемію коронавірусу й скасування виставки у 2020 році цей контракт був також анульований. Проте АППАУ продовжує просування інноваторів 4.0 через новий англомовний сайт land4developers, а в червні запустила власну програму підтримки експортерів EIF (Export, Internationalization, Fundraising), яка базується на значно ширшому залученні профільних консультантів до підтримки МСБ Індустрії 4.0. У статті «7 міфів про експорт для промислових хайтек» генеральний директор АППАУ Олександр Юрчак закликає членів асоціації активніше використовувати наявні інструменти підтримки й надавати зворотний зв'язок провайдерам цих послуг, включно з державними. «Проблема не у відсутності цих послуг чи інструментів, — каже Олександр, — а їх адаптованості до промислових хайтек-секторів та рівні нашої взаємодії».

Експертні обговорення на Платформі «Industry4Ukraine»

Тематичні вебінари є частиною просвітницького циклу, що виконується Аналітичним центром «Industry4Ukraine» у співпраці з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за підтримки ЮНІДО.

Вебінар з обговорення інфраструктури експортної підтримки промислових хайтек 7 липня 2020 року зібрав більш як 100 учасників з різних категорій бізнесу, органів влади та експертного середовища. Цього разу за сприяння Директорату промислової політики та стимулювання розвитку регіонів Мінекономіки шість ключових експертів поділилися своїми поглядами та напрацюваннями, найважливіші з яких представлено нижче.

Головний меседж вебінару — в країні наявна велика інфраструктура засобів експортної підтримки. Але для її кращого використання та покращення необхідний інший, значно вищий рівень співпраці бізнесу та державних установ.

Запис вебінару

Реалізація ініціатив та попередніх рекомендацій Аналітичного центру «Industry4Ukraine»

На виконання попередніх рекомендацій Аналітичного центру «Industry4Ukraine» створена робоча група з розробки національної кластерної політики. До неї ввійшли 14 представників різних регіонів, включно з керівниками діючих кластерів та представником Директорату промислової політики та стимулювання розвитку регіонів Мінекономіки. Група планує представити для Мінекономіки першу версію національної політики в серпні 2020 року.

Продовжуючи тему розвитку відносин з МЗС та кращої інфраструктури експортної підтримки, 10 липня АППАУ організувала вебінар за участю французької консалтингової компанії «CodEurope Consulting», представників Посольства України у Франції та Французько-української торгової палати в Києві. Під час вебінару розглянуто питання про інструменти підтримки вказаних партнерів, особливості входу на французький ринок у сфері хайтек та культурні відмінності. Запис вебінару — за посиланням. Уже є follow-up з цього заходу: партнери планують подальші онлайн-заходи на платформі «Industry4Ukraine» із залученням інших асоціацій платформи, посольств інших країн, а згодом і цільової аудиторії партнерів та замовників з країн Західної Європи.

Спільно з ДУ «Офіс з просування експорту України» оргкомітет «Industry4Ukraine» просував у липні великий онлайн-захід «Technology & Business cooperation days» (організатор — EEN) через власну мережу. Від України в ньому взяло участь 40 осіб. За кількістю представників Україна шоста з більш як 40 країн світу.

22 липня АППАУ проведе онлайн стратегічну сесію з вироблення стратегії Індустрії 4.0. Перша версія стратегії планується для затвердження на вересень 2020 року.

Slide 1

Висновки та рекомендації

Зростання експорту та покращення міжнародної співпраці у сфері торгівлі, більш глибока інтеграція у світові та європейські ланцюги доданої вартості є ключовим напрямом розвитку для вітчизняних промислових середньо- та високотехнологічних секторів. Загальноукраїнський контекст у цій сфері сьогодні визначається трьома головними чинниками (тенденціями):

  1. Глобальна економічна криза і відповідне зменшення внутрішнього ринку в Україні.
  2. Зростання національного протекціонізму й торговельні війни розвинутих країн і цілих регіонів.
  3. Криза українського машинобудування та інших промислових хайтеків, яка розпочалася задовго до 2020 року й призвела до значної переваги в експорті сировинної продукції.

Разом ці чинники посилюють старі та формують нові виклики для всіх стейкхолдерів експортної підтримки, зокрема, яким чином прискорити й завершити формування експортних секторальних стратегій і як ефективніше координувати дії численних акторів у ситуації, що перманентно змінюється.

Стан інструментів експортної підтримки як окремої сфери розвитку добре визначає різноманітні аспекти цих двох ключових викликів. Ось як їх бачить Аналітичний центр «Industry4Ukraine»:

  1. Кількість інструментів підтримки експорту, їх якість та покриття різноманітних проблем розвитку експорту та інтернаціоналізації для промислових хайтеків в Україні є досить значними, на чому неодноразово наголошується в цьому дайджесті. Зокрема, прогресом 2020 року слід вважати створення Експортно-кредитного агентства, чого українські машинобудівники наполегливо вимагали останні п’ять років.
  2. Загалом ми можемо говорити про існування певної інфраструктури експортної підтримки. Натомість у представників бізнесу є багато питань щодо її ефективності, повноти та якості. Зокрема, необхідна краща адаптація всіх наявних послуг до потреб промислових хайтеків. Дані ДП «Укрпромзовнішекспертиза», наведені під часу вебінару 7 липня, демонструють стан нашої інфраструктури підтримки для експортерів порівняно з Польщею. Нова програма Уряду свідчить про те, що він усвідомлює ці розриви і пропонує низку заходів для їх подолання.
  3. машинобудування

  4. Відсутність діючих національних стратегій та цільових середньо- й довгострокових програм розвитку на секторальному рівні є головним чинником, а також причиною слабкої координації та комунікації серед численних акторів експортного розвитку промислових хайтеків. Хоча в країні існує чимало потужних гравців — регуляторів чи провайдерів експортної підтримки, програми з багатомільйонними фондами підтримки, кінцеві бенефіціари, у першу чергу МСП промислових хайтеків, і досі не мають чітких стратегічних орієнтирів щодо напрямів, цілей та пріоритетів експортного розвитку.
  5. Відсутність лідерства та відповідальності серед державних стейкхолдерів своєю чергою є головною причиною затримки кінцевого формування секторальних стратегій, розпочатих у 2017—2018 роках. Ситуація в цій царині аналогічна до стану та імплементації стратегій у промисловому розвитку чи диджиталізації, інноваціях, які також по факту не діють в Україні.
  6. Недостатня координація органів державної влади з провідними бізнес-об'єднаннями. Певною мірою нові структури, такі як ДУ «Офіс з просування експорту України», дублюють або створюють заново функції, які давно існують без узгодження з профільними бізнес-асоціаціями. Це питання стосується послуг про маркетингові дослідження й регулярну аналітику ринків, торгові місії, розробку експортних стратегій, навчання тощо. Це може призводити не до покращення якості та кількості послуг, а навпаки знижує рівень професійних стандартів.

Кращі комунікації та координація дій між усіма стейкхолдерами, вироблення єдиних стандартів найкращих практик, специфічних для тих чи інших галузей, необхідні також з урахуванням традиційних вад малого та середнього бізнесу, до яких належить недостатній зворотний зв'язок про власні потреби та пріоритети. Водночас усунення цих недоліків лежить більше на відповідальності самого бізнесу. Останні публічні дискусії на платформі «Industry4Ukraine» демонструють велику відкритість та готовність до взаємодії всіх державних стейкхолдерів, отже, бізнесу варто більш активно надавати інформацію про свої потреби та очікування.

З урахуванням цих висновків Аналітичний центр «Industry4Ukraine» рекомендує:

  1. Мінекономіки ініціювати створення відповідних робочих груп, які мають завершити формування секторальних експортних стратегій до кінця 2020 року. Йдеться не про нові розробки, а радше про зрозумілий таргетинг ключових експортних галузей й чітку пріоритезацію напрямів експортної діяльності, покращення інструментів підтримки, включно з напрямками міжнародної співпраці та інтеграції в глобальні ланцюги. Своєю чергою Мінекономіки та Кабінет Міністрів України має зафіксувати відповідальність за дієвість цих стратегій та їх розвиток на рівні, не нижчому за заступників міністра.
  2. Ці робочі групи, залучаючи широкі експертні кола, мають виробити й зафіксувати стратегічне позиціювання України на міжнародній та європейській арені як виробничого та технологічного хабу ЄС. А також єдині формулювання візії та рамки конкретних стратегічних напрямів, яким чином досягти такого позиціювання впродовж наступних 5—10 років.
  3. Мінекономіки підтримати пропозиції Платфморми «Industry4Ukraine» та ДУ «Офіс з просування експорту України» щодо:
    • створення інституту торгового представництва та забезпечення функціонування офісів торгових представників за кордоном;
    • забезпечення фінансування організації колективних стендів українських експортерів на найбільших виставках світу;
    • підтримки фокусних секторальних програм українських виробників у сфері індустрії 4.0. при виході на нові ринки, шляхом фінансування та реалізації навчальних програм, досліджень зовнішніх ринків, консалтингу, організації торговельних місій, а також надання грантів для реалізації компаніями стратегій виходу на зовнішні ринки;
    • забезпечення безперебійного фінансування діяльності ДУ «Офісу з просування експорту України» для ефективної допомоги українським експортерам.
  4. Бізнес-об'єднанням рекомендуємо більш активно взаємодіяти з державними установами. Як показують наші опитування, чимало промисловців та представників хайтек уже користуються послугами державних структур та задоволені ними, але загальний рівень проникнення залишається низьким. Більш активна співпраця, інтенсивні обміни та нові спільні програми дій необхідні для більшого охоплення підприємств малого та середнього бізнесу й для поліпшення якості послуг. Краща координація та домовленості між провайдерами послуг дозволять також оптимізувати кількість та якість інструментів, адаптованих під конкретний промисловий сегмент й відповідну міжнародну допомогу. Експортний комітет на платформі «Industry4Ukraine» може взяти на себе відповідальність за план дій з покращення комунікацій та координації бізнесу з державними структурами у сферах експорту та міжнародної торгівлі.

Цей випуск розроблений за участі та сприяння експертів Директорату промислової політики та стимулювання розвитку регіонів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, оргкомітету «Industry4Ukraine», учасників руху «Індустрія 4.0» та АППАУ за підтримки ЮНІДО.

Дивитись усі випуски Дайджесту

Для того, щоб підписатися на дайджест Аналітичного Центру Industry4Ukraine, заповніть, будь ласка, форму.