Перезапуск експортних стратегій і в їхніх рамках конкретних програм та інструментів цільової підтримки — очевидний та необхідний крок з огляду на геополітичний та економічний стан нашої країни. Зростання національного протекціонізму у світі почалося задовго до COVID-19, але пандемія спровокувала глобальну світову кризу й значно посилила ці процеси. Це, безумовно, містить нові загрози для українського експорту. Водночас регіоналізація міжнародної торгівлі відкрила для України нові можливості. Знову звучать розмови про позиціювання нашої країни як виробничого та технологічного хабу для Європейського Союзу.
У цьому дайджесті ми аналізуємо поточний стан стратегій та інструментів експортної підтримки й ділимося думками представників держави та бізнесу. І, як завжди, надаємо рекомендації, як посилити співпрацю державних та недержавних установ з метою покращення наших позицій у цій сфері діяльності.
За січень — травень 2020 року падіння промислового виробництва становило -8,7 %. Як видно з даних Мінекономіки, найбільше впали машинобудування (-20,3 %) та металургія (-16,2 %). Головними факторами, що впливають на падіння промисловості, Мінекономіки називає скорочення внутрішніх та зовнішніх ринків через вплив пандемії коронавірусу, уповільнення інвестиційної активності, а також високу конкуренцію в імпорті.
Згідно з даними Держстату, експорт у першому кварталі 2020 року скоротився на 6,7 %, а дефіцит зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС зріс на 67 %.
Щоб запобігти подальшому поглибленню кризи промислових секторів, народні депутати України запропонували у червні 2020 року два законопроєкти. Перший з них про стимули для резидентів індустріальних парків (№ 3724), щомає на меті пожвавлення інвестиційної діяльності та залучення резидентів шляхом введення надання фіскальних стимулів. Другий законопроєкт № 3739 націлений на вітчизняних машинобудівників і встановлює норми локалізації технологій у публічних закупівлях. Згідно з цим законопроєктом будь-яке імпортне устаткування із запропонованого переліку може допускатися до торгів у публічних закупівлях, якщо частка місцевого виробника в цій технології становить не менш як 25 % у 2021 році й надалі збільшуватиметься до 50 %.
У попередніх дайджестах ми описували реакцію урядів різних країн у вигляді мобілізації своїх виробників для протидії COVID-19. Окрім того, вказували на численні приклади зростання протекціонізму: в умовах кризи різні країни намагаються забезпечити робочі місця насамперед у своїй країні. Повної аналітики про зростання цих тенденцій у 2020 році ще немає. Натомість у своєму звіті за 2019 рік Єврокомісія висловлює стурбованість зростанням протекціонізму у світі. Європейський Союз постійно працює над зниженням торговельних бар’єрів і у 2019 році зняв 40 з них. Водночас цього ж року у світі з’явилися 43 нові бар’єри. Китай залишається лідером за найбільшою кількістю встановлених бар’єрів, з яких 38 напряму чинять опір імпорту та інвестиціям з ЄС. Росія друга (31), далі Індонезія (25), Сполучені Штати Америки (24), Бразилія (19) тощо — у звіті детально описані встановлені бар’єри. Відкрита торгівля є важливим чинником економічного зростання. Так, завдяки зняттю 40 торговельних бар’єрів країни ЄС отримали додатковий експортний дохід 8 млрд євро. На фоні згаданих вище країн Україна має один з найліберальніших ринків. На заході Київського міжнародного економічного форуму 15 липня Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торговий представник України Тарас Качка зазначив: «Український ринок державних закупівель є безпрецедентно відкритим в односторонньому порядку». Раніше на вебінарі 7 липня, він детально відкоментував підходи Мінекономіки до вирішення проблем експорту.
Тарас Качка, Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торговий представник України
«Ми застосовуємо диференційовані підходи в підтримці різних галузей та секторів. Наприклад, для кластерів, які інтегровані в європейські ланцюги, наразі дуже важливою є логістична підтримка, відсутність проблем на митниці, розв’язання проблем з робочою силою, фінансова передбачуваність тощо. Довгострокові проєкти, як в енергетичному машинобудуванні і де об'єкти замовника обслуговуються майже десятиліттями, потребують значної дипломатичної підтримки. Для постачальників високотехнологічних комплектувальних дуже важливо відповідати технічним міжнародним стандартам. Це приклади різних сегментів за потребами, і наше Міністерство намагається надавати цільову підтримку всім групам, використовуючи різні інструменти та підходи. Для того, щоб покращувати цей інструментарій, регулярний зворотний зв'язок від промислових груп та асоціацій є ключовим фактором нашого спільного успіху».
Питання стратегій експортного розвитку гостро стоїть в Україні з 2017 року. У 2018 році почалася розробка окремої стратегії для машинобудування та інжинірингу. У кінці 2019 році на сайті Кабінету Міністрів України з’явився документ «ЕКСПОРТНА СТРАТЕГІЯ ДЛЯ СЕКТОРУ МАШИНОБУДУВАННЯ». Це радше стратегічна концепція розвитку машинобудування, яка ставить три стратегічні цілі та будує дорожню карту розвитку галузі в експортному напрямі. Інформація про подальшу роботу над операційними планами та бюджетами відсутня.
Стратегія ІТ, яка йшла паралельно в цьому ж проєкті, також не була офіційно завершена. Це вказує на брак лідерства в державних структурах, адже обидва підпроєкти на 100 % були забезпечені підтримкою експертних спільнот.
На початку 2020 року в межах ганноверського проєкту АППАУ робить спробу перезапустити процес стратегування в рамках Індустрії 4.0 й знову стикається з тією ж проблемою: реальної підтримки від Мінекономіки замало.
Водночас усе це не означає, що державні стратегії експорту не існують. Згідно з класиком бізнес-управління Генрі Мінцбергом, неформалізовані стратегії — також стратегії. За оцінкою Аналітичного центру «Industry4Ukraine», Українська держава має яскраво виражений стратегічний курс на підтримку саме сировинних галузей економіки й частково — ІТ. Більшість ресурсів, інструментів підтримки, напрацювань та дій націлені саме на ці сектори. Що стосується середньо- та високотехнологічних галузей промисловості, то часткова підтримка надається через канали економічної дипломатії, але загальний рівень підтримки значно нижчий.
Володимир Власюк, ДП «Укрпромзовнішекспертиза»
«У розвинутих країнах діє продуманий інструментарій підтримки експорту різноманітної індустріальної продукції. В Україні поки що нічого подібного не створено. Це породжує нерівні умови конкуренції для українських компаній порівняно із закордонними. Тому державна політика має ліквідувати ці асиметрії, створивши інституції підтримки експорту, подібні до тих, які діють в інших країнах».
Триває робота з впровадження ухваленої Урядом у 2017 році Експортної стратегії України («дорожньої карти» стратегічного розвитку торгівлі) на період 2017—2021 рр., метою якої є перехід України до експорту продукції з високою доданою вартістю для сталого розвитку та успішного виходу на світові ринки.
Зокрема, Мінекономіки розробило проєкт крос-секторальної експортної стратегії з транспортування та спрощення процедур торгівлі на період до 2024 року, яка спрямована на створення умов для зменшення матеріальних та часових витрат експортерів при переміщенні товарів на кордоні, а також підвищення конкурентоспроможності українського експорту та сприяння інтеграції України до ЄС як у частині фізичної інфраструктури, так і нормативно-правової бази.
Окрім того, Мінекономіки розробило проєкт Стратегії розвитку експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден в Україні на період до 2030 року, метою якої є створення умов для сталого зростання експорту послуг з технічного обслуговування повітряних суден, підвищення рівня їх конкурентоспроможності на світових ринках, удосконалення мережі сучасних центрів технічного обслуговування повітряних суден в Україні, забезпечення інтеграції України до міжнародного ринку технічного обслуговування авіаційної техніки.
Обидва проєкти проходять процедуру подання на розгляд Кабінету Міністрів України. Також розробляються експортні стратегії для інших перспективних секторів українського експорту — машинобудування, інформаційно-комунікаційних технологій та креативних індустрій.
Уже цього літа планується запустити експортний вебпортал для інформаційної підтримки українських експортерів та розвитку бізнес-середовища загалом. Цей вебпортал висвітлюватиме дані за принципом «єдиного вікна» та включатиме інформацію про зовнішні ринки з умовами й процедурами доступу до них товарів і послуг, інструменти для пошуку партнерів, розвитку компетенцій, бізнес-можливостей.
У новій програмі Уряду, що подавалася на затвердження в червні, пропонується ряд заходів для посилення експортної підтримки. Зокрема, ідеться про спрощення здійснення зовнішньоекономічної діяльності, підтримку в розширенні присутності української продукції на зовнішніх ринках, зокрема на ринку ЄС, захист українського виробника від субсидованого та демпінгованого імпорту через механізми СОТ, проведення переговорів щодо поглиблення торговельної лібералізації з ЄС, запровадження експортного кредитування, реалізацію «промислового безвізу» та активне просування українських товарів, а також повноцінний запуск Експортно-кредитного агентства.
У межах перезавантаження економічного напряму зовнішньої політики України Міністерство закордонних справ України проводить роботу зі зміцнення свого економічного блоку та посилення економічних служб посольств України за кордоном. Важливим фокусом у роботі зовнішньополітичного відомства є забезпечення успішної діяльності Ради експортерів та інвесторів при МЗС України (РЕІ) — консультативно-дорадчого органу, який функціонує з 2013 року як ефективний механізм просування інтересів українських експортерів.
На сьогодні склад РЕІ оновлено на 80 %, до неї входять близько 200 асоціацій та підприємств — представників національних ділових асоціацій; галузевих, міжнародних та двосторонніх асоціацій; підприємств у різних галузях: агро- та харчовий комплекс, металургія, машинобудування, легка промисловість, суднобудування, хімічна галузь, IT, будівельна галузь, консалтингові та юридичні послуги у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Більш детальну інформацію про приєднання до складу РЕІ можна знайти на сайті МЗС.
У межах діяльності РЕІ на постійній основі опрацьовуються звернення українських компаній щодо пошуку партнерів за кордоном та іноземних компаній щодо співпраці з українськими виробниками, здійснюється оперативне інформування про проведення виставкових заходів та ділових форумів (за підсумками 2019 року охоплено близько 80 іноземних країн) та тендерів (протягом 2019 року — близько 30 країн).
Про ці та інші інструменти економічної дипломатії для підтримки експортерів читайте в публікації Департаменту економічної дипломатії МЗС України.
Андрій Буквич, генеральний директор Директорату з питань зовнішньої політики Офісу Президента України
«На сьогодні Президент України формує чіткий запит на подальшу економізацію української зовнішньої політики, розвиток інструментів економічної дипломатії, спрямованих на підтримку українських компаній і товаровиробників на зовнішніх ринках. Важливим завданням економічної дипломатії залишається популяризація українських брендів та товарів, відкриття потенційним закордонним партнерам інвестиційних можливостей України. Для виконання таких завдань мають трансформуватися інститути підтримки міжнародних амбіцій українського бізнесу — це економічні відділи українських посольств, Рада експортерів та інвесторів при МЗС, Офіс просування експортерів, Експортно-кредитне агентство, ТПП, профільні департаменти ОДА, професійні асоціації тощо. Бізнес сам має обрати найбільш ефективні та життєздатні моделі державної підтримки та наполягати на їхній реалізації. Офіс Президента, КМУ, ВРУ зі свого боку забезпечуватимуть державну підтримку бізнесу саме через запропоновані моделі й механізми».
«482.solutions» — компанія, яка з 2013 року спеціалізується на розробці децентралізованих рішень з використанням блокчейн-технології і є провідною в цьому сегменті в національному русі «Індустрія 4.0». Більш як 90 % клієнтів компанії — за кордоном. Менеджмент багато працює і над розвитком внутрішнього ринку, зокрема, Леонід Хацкевич є експертом в Українському фонді стартапів. Леонід вказує на постійну підтримку, яку їхня компанія отримує від співробітників МЗС як в Україні, так і за її межами. Зокрема, на цільових ринках Південно-Східної Азії та Африки триває плідна співпраця з командами посольств у Сінгапурі, Малайзії та Кенії. «Ми отримували й продовжуємо отримувати дуже цінну допомогу, підтримку та консультації від співробітників цих посольств, — каже Леонід. — Упевнено можемо сказати, що команди наших посольств у цих країнах складаються з професіоналів та патріотів нашого економічного розвитку»
Державна установа «Офіс з просування експорту України» (ЕРО) створена з метою підтримки та просування експорту товарів та послуг українських виробників; розвитку експортних компетенцій українського бізнесу; допомоги в налагодженні співробітництва та партнерства між українським та закордонним бізнесом, а також промоції українських товарів та послуг за кордоном.
Для виконання цих цілей на базі ЕРО діє цілий ряд інструментів:
Окрім того, ЕРО разом з партнерами розробив експортний бренд України, який безкоштовно можуть використовувати українські компанії.
Із початком карантинних заходів ЕРО перевів свої послуги онлайн, а також запустив інформаційну сторінку для підтримки бізнесу під час COVID-19.
Тетяна Міськова, в. о. директора ДУ «Офіс з просування експорту України»
«За наявних обмежень, пов’язаних з наслідками пандемії COVID-19, та в умовах обмежених ресурсів Офіс з просування експорту продовжує безкоштовно надавати послуги з аналітики, консалтингу, освіти, пошуку партнерів за кордоном онлайн та підтримувати бізнес за допомогою доступних на цей час інструментів. Слід зазначити, що наразі, за відсутності можливості брати участь у виставках та торгових місіях офлайн, зростає тенденція використання онлайн-інструментів пошуку партнерів та відповідних В2В-платформ, на кшталт сорсингової платформи Офісу та «Enterprise Europe Network», де, окрім пошуку партнерів, компанії беруть участь онлайн у торгових місіях та інших міжнародних заходах, адже наразі це є найефективнішим інструментом, як налагодити контакти та розширити мережу міжнародних партнерів. І український бізнес швидко адаптується до нових реалій»
«ІНФОКОМ ЛТД» є багаторічним експортером послуг з розробки програмного забезпечення та систем промислової автоматизації. Потенційно компанія має значно більший портфель — ідеться про безпілотні технології, зарядні станції для електромобілів, робототехніку тощо, які хоче експортувати. Компанія працює другий рік з ЕРО та брала участь в торгових місіях (Канада, Індія). Комунікація з представниками бізнесу інших країн надає можливість більш детально познайомитися із потребами поза межами України й переорієнтувати власну пропозицію для ринку. Компанія й надалі буде користуватися цим інструментом. Іншими потребами компанії є комплексні маркетингові дослідження ринків, програми з інтеграції в ланцюги доданої вартості інших регіонів, участь у цільових компаніях з лідогенерації, співробітництво із регіональними представниками для участі в закритих тендерах для резидентів.
ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА) — це уповноважене Урядом України агентство, головною метою якого є підтримка та стимулювання експорту товарів та послуг українського походження. Основне завдання ЕКА — захист українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат, пов’язаних з виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів), шляхом страхування, перестрахування та гарантування.
Паспорт типового клієнта ЕКА має визначені агентством параметри та характеристики.
Параметри |
Характеристика |
---|---|
Сегмент |
малий та середній бізнес |
Фокусування на виробництві товарів переробної промисловості |
обов'язково |
Кількість іноземних покупців |
два або більше; розташовані в різних країнах світу |
Обсяги експортної діяльності за 1 календарний рік |
від 250 тис. дол. США |
Тип контрактів |
зовнішньоекономічні договори, термін дії яких не перевищує 1 рік |
Загальна сума комерційного рахунку |
у середньому становить 50 тис. дол. США |
Умови контракту |
попередня оплата (обов’язковий мінімальний розмір 15 %) та відтермінування платежу |
Країни-імпортери |
усі |
Період активної господарської діяльності |
більш як 2 роки |
Зміна власників та керівництва |
без змін протягом останніх 6 місяців |
Цільові галузі |
електричне обладнання реактори ядерні, котли, машини транспортні засоби і механічне обладнання продукція легкої промисловості меблева промисловість продукція харчової промисловості фармацевтична продукція продукція приладобудування |
Лариса Луковіна, в. о. голови правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство»
«Експортно-кредитне агентство вже сьогодні надає захист українським експортерам від ризиків неплатежів та фінансових втрат, пов’язаних з виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів), шляхом страхування, перестрахування і гарантування та сприяє розвитку експорту товарів (робіт та послуг) українського походження».
«Terrawatt Group» працює як інжинірингова компанія на західних ринках з 2015 року. У великих проєктах компанія є підрядником великих німецьких груп, які працюють у країнах СНД, Індії та інших країнах світу. Антон Кротюк, директор з міжнародних відносин групи, виступав на форумі «Next Normality & Industry 4.0» і поділився цікавою інформацією про потреби та тенденції. Зокрема, він розвіяв міф про такі конкурентні переваги українського інжинірингу, як найкраща ціна чи інновації, — насправді група конкурує завдяки кращому сервісу та якості рішень. У цьому ж виступі, а також пізніше, на вебінарі 7 липня, Антон наводив приклади нерозв’язаних законодавчих проблем, таких як подвійне оподаткування та відсутність страхування угод. Анонс цілого пакету інструментів державної підтримки на вебінарі 7 липня «Terrawatt Group» оцінює дуже позитивно, і перші обміни з ЕКА вже розпочинаються.
Торгово-промислова палата України (ТПП України) представляє інтереси своїх членів у 56 країнах світу й має підписану 181 міжнародну угоду про співпрацю з іноземними партнерськими організаціями. ТПП виступає засновником і координатором 45 двосторонніх ділових рад.
Палати надають практичну допомогу підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, сприяють розвитку експорту українських товарів та послуг, для чого надають своїм членам широкий спектр професійних послуг, у тому числі консультаційних з питань зовнішньої торгівлі та оцінювання ринків, проводять незалежну експертизу товарів, здійснюють оцінювання рухомого і нерухомого майна, нематеріальних активів, надають послуги з штрихового кодування товарів, патентно-ліцензійні послуги, оформляють документацію з метою забезпечення захисту прав на інтелектуальну власність тощо.
Валерій Король, віцепрезидент Торгово-промислової палати України
«Близько 90 % наших членів — підприємства малого і середнього бізнесу. Якщо великий бізнес уже в змозі сам знаходити рішення для збільшення експорту, то невеликі підприємства потребують допомоги. Зараз у нас дуже сильна команда. Ми маємо 73 офіси в Україні та 70 представників за кордоном, входимо в найбільші міжнародні бізнес-організації, такі як «Eurochambres», «WCF», «ICC» і багато інших). Тому ми пропонуємо бізнесу активно використовувати потужний потенціал ТПП України».
Такі програми є ще одним інструментом розвитку експорту, націленим у першу чергу на сприяння зростанню конкурентоспроможності для малого та середнього бізнесу з метою більш успішного експорту. Більшість з них стосуються покращення організації експортної діяльності, зростання навичок персоналу, допомоги у виставках чи торгових місіях тощо. Ось кілька прикладів програм, найбільш релевантних для промислової сфери:
«iSolutions» — один з лідерів української Індустрії 4.0 у сфері кібербезпеки. З 2019 року компанія є учасником європейського консорціуму в проєкті «Horizon 2020» у сфері енергетики. Участь у цьому проєкті разом зі світовими корпораціями, такими як «Schneider Electric» та «EDF», дозволила компанії набагато краще зрозуміти тенденції розвитку ЄС і самій утвердитися в ролі експерта. Ігор Коцюба, СЕО компанії, наразі показує приклад для інших учасників руху 4.0, яким чином потрібно інтегруватися в європростір за допомогою інструментів інтернаціоналізації, що надаються ЄС.
Інший приклад інтеграції в міжнародний простір — участь «iSolutions» у програмі «ENRICH in the USA», яка також фінансується ЄС. Ігор Коцюба закликає всіх інноваторів промислових хайтеків: «Європейські фонди та інструменти підтримки, доступні для України, є дуже ефективним інструментом виходу на міжнародні ринки. Ви маєте бути там!»
Опитування, що триває на платформі «Industry4Ukraine», має меті з’ясувати рівень обізнаності учасників ринку про наявні інструменти та рівень їх використання. Згідно з попередніми результатами, із 10 запропонованих опцій — інструментів підтримки — найбільш потрібним є інструмент «Організація торгових місій та В2В-зустрічей». Далі — «Допомога в участі у великих виставках» і «Покращення нормативно-регуляторної бази підтримки експорту». Водночас рівень використання наявних інструментів набагато менший. Наприклад, тільки 10 % опитаних користується інструментом В2В-зустрічей. Переважна частина респондентів просто не знає про доступні послуги: наприклад, про інструменти Офісу підтримки експорту не знає 40 % опитаних. Інша причина — недовіра промисловців: у відповідях звучить «ми не знаємо успішних кейсів» або ж «рівень послуг не відповідає нашим очікуванням». Серед послуг консультантів та агенцій найбільш потрібною є послуга маркетингових досліджень. На другому місці — розробка стратегій з інтеграції в глобальні ланцюги.
Ось окремі відгуки інших учасників руху «Індустрія 4.0» про потреби в послугах у контексті ринкової ситуації 2020 року.
Ольга Білоконь, менеджерка з маркетингу «Інфоком Лтд», коментує останні тенденції на ринку
«Ми помічаємо тенденцію закриття ринків для зовнішніх постачальників, тобто участь у міжнародних тендерах дає менше результатів через протекцію власних виробників. У нашому випадку це стосувалося країн ближнього зарубіжжя, проте, думаємо, що це загальний тренд. До пріоритетних для нас питань експорту належать такі, як сертифікація продукції, що визнається на європейському ринку, а також ліцензії та дозвільні документи на роботи. Як і сертифікати, українські ліцензії та дозвільні документи не мають ніякого впливу та не визнаються за кордоном, в Україні — так само. Тому ми вимушені проходити подвійну акредитацію, а все це витрати та час»
«IT-Enterprise», провідний ІТ-розробник та інтегратор української Індустрії 4.0, упродовж останніх п’яти років робить системні спроби вийти за межі ринків СНД. Компанія багато інвестує в закордонні виставки та поїздки в ЄС, Африку та Південно-Східну Азію, організовує власні конференції, запрошуючи зарубіжних партнерів, в Україні. Відмінність «ІТ-Enterprise» від більшості гравців української ІТ-галузі, де домінує аутсорсинг, полягає саме в просуванні готових продуктів та рішень власного виробництва.
На думку Олега Щербатенка, СЕО компанії «IT-Enterprise», самостійно просувати продуктовий портфель хайтек сьогодні дуже важко — це радше колективна гра на державному рівні.
«На зарубіжних ринках ми бачимо конкурентів, які мають системну та комплексну підтримку на державному рівні. Це не тільки організація виставок, але також страхування великих проєктів, фінансова підтримка, створення іміджу продуктових виробників тощо. В Україні в нашому секторі поки що цього дуже мало». Інший аспект й причина цього стану — це відсутність стратегій. «В Україні до цього часу відсутня цільова програма розвитку Індустрії 4.0, що підтримується державою. У цьому ми єдині та унікальні у всій Європі й навіть СНД».
У 2020 році АППАУ підписала контракт з КЕУ (USAID) на підтримку першого українського стенду Індустрії 4.0 на «Hannover Messe». Через форс-мажорні обставини — пандемію коронавірусу й скасування виставки у 2020 році цей контракт був також анульований. Проте АППАУ продовжує просування інноваторів 4.0 через новий англомовний сайт land4developers, а в червні запустила власну програму підтримки експортерів EIF (Export, Internationalization, Fundraising), яка базується на значно ширшому залученні профільних консультантів до підтримки МСБ Індустрії 4.0. У статті «7 міфів про експорт для промислових хайтек» генеральний директор АППАУ Олександр Юрчак закликає членів асоціації активніше використовувати наявні інструменти підтримки й надавати зворотний зв'язок провайдерам цих послуг, включно з державними. «Проблема не у відсутності цих послуг чи інструментів, — каже Олександр, — а їх адаптованості до промислових хайтек-секторів та рівні нашої взаємодії».
Тематичні вебінари є частиною просвітницького циклу, що виконується Аналітичним центром «Industry4Ukraine» у співпраці з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за підтримки ЮНІДО.
Вебінар з обговорення інфраструктури експортної підтримки промислових хайтек 7 липня 2020 року зібрав більш як 100 учасників з різних категорій бізнесу, органів влади та експертного середовища. Цього разу за сприяння Директорату промислової політики та стимулювання розвитку регіонів Мінекономіки шість ключових експертів поділилися своїми поглядами та напрацюваннями, найважливіші з яких представлено нижче.
Головний меседж вебінару — в країні наявна велика інфраструктура засобів експортної підтримки. Але для її кращого використання та покращення необхідний інший, значно вищий рівень співпраці бізнесу та державних установ.
Запис вебінару
На виконання попередніх рекомендацій Аналітичного центру «Industry4Ukraine» створена робоча група з розробки національної кластерної політики. До неї ввійшли 14 представників різних регіонів, включно з керівниками діючих кластерів та представником Директорату промислової політики та стимулювання розвитку регіонів Мінекономіки. Група планує представити для Мінекономіки першу версію національної політики в серпні 2020 року.
Продовжуючи тему розвитку відносин з МЗС та кращої інфраструктури експортної підтримки, 10 липня АППАУ організувала вебінар за участю французької консалтингової компанії «CodEurope Consulting», представників Посольства України у Франції та Французько-української торгової палати в Києві. Під час вебінару розглянуто питання про інструменти підтримки вказаних партнерів, особливості входу на французький ринок у сфері хайтек та культурні відмінності. Запис вебінару — за посиланням. Уже є follow-up з цього заходу: партнери планують подальші онлайн-заходи на платформі «Industry4Ukraine» із залученням інших асоціацій платформи, посольств інших країн, а згодом і цільової аудиторії партнерів та замовників з країн Західної Європи.
Спільно з ДУ «Офіс з просування експорту України» оргкомітет «Industry4Ukraine» просував у липні великий онлайн-захід «Technology & Business cooperation days» (організатор — EEN) через власну мережу. Від України в ньому взяло участь 40 осіб. За кількістю представників Україна шоста з більш як 40 країн світу.
22 липня АППАУ проведе онлайн стратегічну сесію з вироблення стратегії Індустрії 4.0. Перша версія стратегії планується для затвердження на вересень 2020 року.
Зростання експорту та покращення міжнародної співпраці у сфері торгівлі, більш глибока інтеграція у світові та європейські ланцюги доданої вартості є ключовим напрямом розвитку для вітчизняних промислових середньо- та високотехнологічних секторів. Загальноукраїнський контекст у цій сфері сьогодні визначається трьома головними чинниками (тенденціями):
Разом ці чинники посилюють старі та формують нові виклики для всіх стейкхолдерів експортної підтримки, зокрема, яким чином прискорити й завершити формування експортних секторальних стратегій і як ефективніше координувати дії численних акторів у ситуації, що перманентно змінюється.
Стан інструментів експортної підтримки як окремої сфери розвитку добре визначає різноманітні аспекти цих двох ключових викликів. Ось як їх бачить Аналітичний центр «Industry4Ukraine»:
Кращі комунікації та координація дій між усіма стейкхолдерами, вироблення єдиних стандартів найкращих практик, специфічних для тих чи інших галузей, необхідні також з урахуванням традиційних вад малого та середнього бізнесу, до яких належить недостатній зворотний зв'язок про власні потреби та пріоритети. Водночас усунення цих недоліків лежить більше на відповідальності самого бізнесу. Останні публічні дискусії на платформі «Industry4Ukraine» демонструють велику відкритість та готовність до взаємодії всіх державних стейкхолдерів, отже, бізнесу варто більш активно надавати інформацію про свої потреби та очікування.
З урахуванням цих висновків Аналітичний центр «Industry4Ukraine» рекомендує:
Цей випуск розроблений за участі та сприяння експертів Директорату промислової політики та стимулювання розвитку регіонів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, оргкомітету «Industry4Ukraine», учасників руху «Індустрія 4.0» та АППАУ за підтримки ЮНІДО.
Дивитись усі випуски Дайджесту
Для того, щоб підписатися на дайджест Аналітичного Центру Industry4Ukraine, заповніть, будь ласка, форму.