В грудні 2020 серія онлайн зустрічей зафіксувала перший обмін кращими кластерними практиками на платформі Industry4Ukraine. Ці обміни йшли відразу по кільком напрямам – в 2х проектах розвитку кластерів ІАМ за підтримки UNDP та GIZ, в проекті «Інтеграція 4.0» за підтримки ІЕП НАНУ, були також окремі – але всі координувались кластерним комітетом платформи Industry4Ukraine. Цим звітом ми підіб’ємо головні підсумки першого обміну що відбувся 2-го грудня по темі переваг кластерів для свої членів.
Вебінар був організований Запорізькою ТПП за підтримки АППАУ, запис можна переглянути тут. В сесії прийняли участь 4 кластерні організації – Харківський ІТ-кластер (директор Ольга Шаповал), АППАУ (директор Юрчак Олександр), Українська меблева асоціація (УАМ) (член правління Оксана Донська), Миколаївський кластер RinnoHUB (директор Володимир Євсєєв).
Розбудова регіонального та-чи галузевого екосистемного середовища, й далі – розбудова ланцюжків виробничої кооперації (доданої цінності)
– є найбільш значимою перевагою кластерів, що звучала в виступах 2 грудня. Всі названі організації мають свої чіткі місії та ставлять амбітні цілі щодо розвитку та позицій своїх організацій. Наприклад, УАМ каже про вивід всієї меблевої галузі України в 10-топ країн світу (зараз – на 46-му). АППАУ в 2017 році змінила місію від «встановлення професійних стандартів промислової автоматизації» на «розвиток України, як високотехнологічної країни». Місійна роль кластеру RinnoHUB – розвиток саме інноваційно-інженерної ексистеми Миколаєва.
«Я не хочу щоб наші ЗВО вирощували класних інженерів, які потім торгують шкарпетками на базарі. І ми створюємо інше середовище, щоб цього не сталось», – каже Володимир Євсєєв.
Більш потужні організації, як УАМ, ІТ-кластер Харкова та АППАУ ведуть для цього десятки екосистемних проектів в напрямі освітніх програм та проф. орієнтації, галузевих стандартів, зростання інновацій, підготовки кадрів, тощо. Фокус та акценти різні в залежності від галузі чи регіону. Наприклад, ІТ-кластер, УАМ та Миколаївський RinnoHUB працюють й на рівні коледжів та шкіл, АППАУ – більше на рівні університетів, та в останні роки з НДІ НАНУ.
В любому випадку, ці організації намагають залучати всі головні категорії учасників екосистеми. УАМ говорить «про зміну клімату у відносинах» – дизайнери та архітектори по-іншому почали ставитись до виробників меблів й спільно будувати нові рішення. Таким чином, й покращується внутрішня виробнича кооперація. Переглянути презентацію УАМ можна тут
Роль кластерів в розбудові екосистем – не тільки «будівника» чи рушія екосистемних змін. Часто вони виконують також роль каталізатора змін, а інколи й «чистильщика» – тобто тих, хто відсіює та фільтрує в екосистемі здорові елементи – цікаво на цю тему послухати діалог Володимир Євсєєва з Олександром Юрчаком з моменту 1:38:40. «Я розраховував, що залучення наших університетів в інноваційну екосистему буде в рази більшим. Насправді, процеси йдуть дуже повільно, й тільки одиниці включаються по-справжньому», – каже пан Володимир.
З інших переваг, що звучали на цьому вебінарі варто виділити
1. Координація та поєднання колективних зусиль й відповідно до спільних проблем учасників кластеру дає набагато швидше вирішення цих спільних проблем. Про це говорили всі кластерні організації. Й це – дуже важливо для МСБ, адже часто малий бізнес взагалі не може самостійно вирішити ряд проблем.
2. Кластери дозволяють покращувати бізнес-показники свої учасників через консолідовані, спільні послуги та цільовий розвиток. Про це багато свідчили АППАУ та УАМ. Тоді як АППАУ показувала це через послуги нетворкингу, конференцій та кейс-стаді, УАМ показували як системні елементи лін-тури, експортний розвиток, обмін досвідом та навчання для своїх членів. УАМ ростуть в експорті на 14% щорічно, при цьому 80% експорту – ЄС. Миколаївський RinnoHUB демонстрував, як поступово за 3 роки вони почали виводити місцеві стартапи на загальноукраїнський та європейський простір. У всіх цих прикладах видно також послугу фандрейзингу – кластери залучають кошти для розвитку своїх членів.
3. Створення спільних проектних рішень – дуже цікавий кейс комплексного рішення демонструвала УАМ, коли в комплектування коледжу в Ізраїлі прийняли участь 7 фірм асоціацїі.
4. Лобіювання інтересів на регіональному та національному рівнях, зміна регуляторного середовища, залучення інвестицій – прикладів тут теж було чимало. Меблевики значно посилили свої позиції на рівні Мінекономіки та торгових місіях України, Харківський ІТ-кластер є вітриною Харкова для зарубіжних інвесторів, АППАУ веде всі проекти нац. програми Індустрії 4.0.
«Нас взагалі помітили як галузь – а ще 2 роки тому нас не було в нормативно-правових актах України. Ми були просто частиною деревообробної галузі»,
– каже Оксана Донська про досягнення в лобіювання. Меблева галузь включена сьогодні в більшість програм державного розвитку, як експортні стратегії, міжнародна торгівельна діяльність міністерств тощо. Миколаївський RinnoHUB говорить про створення мультимодального логістичного центру, під який йде процес залучення інвестицій.
5. Внутрішній розвиток учасників кластеру через їх залучення – всі кластери активно залучають своїх учасників до своїх робочих груп та комітетів. Якщо АППАУ та УАМ говорять про десятки залучених осіб, то ІТ-кластер – про сотні волонтерів.
6. Зростання іміджу та впізнаваності галузі та її учасників. Також – у випадках Харківського ІТ-кластеру, АППАУ та УАМ – всюди ми бачимо, як брендування впливає і на позиції їх учасників, на зростання довіри до кожного з них. Важливим у створенні цього іміджу є встановлення спільних цінностей учасників організацій.
7. Національні кластерні організації як УАМ та АППАУ передають досвід та знання регіональним кластерам й фактично є їх «кураторами». Тоді як УАМ організує кластери на Рівенщині та Київщині, АППАУ веде проект ClusteRISE в регіонах Запоріжжя та Харкова, але також допомагає новим кластерам в Вінниці та Миколаєві.
Варто відмітити дещо різні підходи до створення цих переваг. Тоді як ІТ-кластер користується виключно власним бюджетом (внески членів), АППАУ та УАМ ставлять більше на грантові надходження. УАМ потужно стартував в експорті саме завдяки гранту від USAID, й ця динаміка є дуже контрастною до АППАУ яка 4-ій рік не може запустити свою експортну програму саме через відсутність коштів.
З іншого боку, даний вебінар також відбувався завдяки початковій ініціативі АППАУ та Запорізької ТПП в розвитку кластерів ІАМ і які також були підтримані донорами.
Побажання експертів новим кластерам ІАМ –
«Не боятись об’єднуватись, не боятись труднощів й багато працювати. Ще дуже важливо залучати кваліфкований менеджмент й створювати належний фонд оплати їх праці. Без цього не може бути кластеру», – каже Оксана Донська (УАМ).
«Згоден з Оксаною. До цього ще додам, що в кластері мають бути євангелісти – ті ідейні люди, які можуть тягнути на собі все на початку, навіть коли й немає грошей. Потрібна також удача – фарт» – додає Володимир Євсєєв (Миколаївський RinnoHUB).
«Те, про що сказав Володимир, й перед тим Ольга та Оксана, ми в АППАУ називаємо агентами змін. Кластер – це не тільки про те, щоб знайти кошти та назначити одного чи двох менеджерів для координації. Кластер – це коли десятки однодумців працюють над спільними ідеями. Тому потрібно шукати цих агентів змін, мотивувати їх та підтримувати. Саме в цьому запорука успіху кластеру, особливо, для швидкого старту» – завершує Олександр Юрчак.
Переглянути весь вебінар можна за посиланням
В наступному огляді ми розповімо про кращі практики кращих кластерів України в експорті та інтернаціоналізацїі.
Відгуки, пропозиції, приєдання до кластерної спільноти – комунікуйте в групі “Інноваційні кластери України” на Facebook.
Кластерний комітет Industry4Ukraine