Ключові актори в розвитку української Індустрії 4.0

Хто є головними акторами в розвитку екосистеми промислових хайтек, включно з технологіями 4.0? Питання цікаве з огляду на ефект «цифрового популізму», який повсюдно зростає в Україні.

Тобто, з 2016 року ми бачимо, як прапор Індустрії 4.0 періодично підіймає багато акторів – від окремих видань чи бізнес-шкіл, й до об’єднань ІТ чи промисловців. Водночас, це зовсім не означає тривкого, постійного курсу на досягнення тих чи інших цілей по розвитку та впровадженню Індустрії 4.0. Й друга риса, яку ми відносимо до популістського стилю – це говорити про цифру «взагалі», без розуміння особливостей до чого та як застосовувати цифрові технології. В промисловості вони дуже відрізняються, від, наприклад, публічних послуг чи фінтеху.

В липні 2019 в аналітичному огляді Landscape Industry 4.0 in Ukraine АППАУ визначила перелік 7 найбільших впливових гравців в області популяризації технологій Індустрії 4.0. При цьому брались до уваги 2 головних критерії – 1) кількість активностей та масштаби, 2) рівень охоплення та впливу.

Ось цей перелік, дещо адаптований  та розширений з врахуванням подій, що відбулись в другій половині 2019

  1. Українська компанія IT-Enterprise є лідером руху 4.0 в категорії ІТ-компаній й лідером по промоції 4.0. Компанія проводить масу івентів, випускає кейс-стаді, історії успіху, регулярно підтримує АППАУ в різних заходах, як опитування ринку, івенти тощо. По оцінкам АППАУ IT-Enterprise має найбільше покриття українських замовників – це сотні компаній та тисячі керівників та спеціалістів з промисловості. В листопаді 2019 IT-Enterprise вперше провела найбільший в Україні форум по Індустрії 4.0 – Trans4mation Forum, який відвідали більше 600 представників промислових підприємств. Звіт форуму можна переглянути за цим посиланням. IT-Enterprise отримали нагороду АППАУ 2019 року як «Лідер в промоції Індустрії 4.0».
  2. Український виробник труб та коліс для залізничного транспорту, компанія ІНТЕРПАЙП стала бенчмарком в розвитку Індустрії 4.0 для всієї української промисловості. Результати та досягнення компанії зафіксовані в спеціальному кейс-стаді “Курс на Індустрію 4.0“, що вийшов в листопаді. В ньому АППАУ також фіксує великий вплив ІНТЕРПАЙП на розвиток регіональної та галузевої екосистем. Зокрема, ІНТЕРПАЙП інвестував в спеціальний клас мехатроніки в Дніпровській політехніці, а також є організатором найбільшого в Україні технічного фестивалю Interpipe TechFest, який щорічно відвідують 20+ тис чоловік. Екскурсії на сучасний завод “Дніпросталь” є ще одним важливим елементом просвіти та освіти ринку, й популяризації промисловості. Подібних заходів на постійній основі не проводить жодна інша компанія в Україні. З 2017 року Інтерпайп також щорічно спонсорує конференції «Індустрія 4.0 в  Україні», випуск нових кейсів з власного виробництва, підтримує інші заходи АППАУ та руху 4.0. По результатам 2019  ІНТЕРПАЙП отримав нагороду від АППАУ, як «Лідер промислового розвитку в Індустрії 4.0».
  3. Німецька компанія Rittal є найбільшим інвестором в просвіту українських замовників з 4.0 через канал Hannover Messe – світового чемпіонату Індустрії 4.0. Українська філія регулярно вивозить в Ганновер делегації по 50+ чол, – таким чином впродовж останніх 5 років сотні українських замовників відвідали цю виставку завдяки «Ріттал-Україна». Для промоції Індустрії 4.0 це дуже важливо, бо ніщо так «не відкриває очі» на світ четвертої промислової революції як участь в цій виставці. Компанія також регулярно спонсорує заходи АППАУ на тему розвитку Індустрії 4.0. В 2020 на Hannover Messe вперше  планується український стенд Індустрії 4.0 з «Ріттал-Україна» вже є домовленість про взаємні обміни делегаціями від України. «Ріттал-Україна» отримав в 2019 нагроду від АППАУ як краща компанія, що сприяє інтернаціоналізації українських підприємств.
  4. Phoenix Contact – є найбільшим спонсором та куратором українських технічних університетів в їх інтеграції в німецький та європейський науково-дослідний та інноваційний простір. 2 програми цієї компанії, – Xplore Automation Award та EduNet покривають майже 2 десятки українських університетів, й щороку чимало з них відвідують Німеччину. АППАУ неодноразово відмічала, що «Фенікс Контакт Україна» є успішним прикладом вдалого використання та адаптації корпоративних програм на території України. Й що дуже мало використовують інші філії міжнародних корпорацій. «Фенікс Контакт Україна» був нагороджений АППАУ за результати 2019, як краща компанія з підтримки українських ЗВО.
  5. Siemens є лідером в масовій просвіті та освіті ринку в технологіях 4.0, зокрема в області промислової автоматизації. З 2017 року компанія проводить масштабні заходи, які відвідують сотні учасників ринку – промислових підприємств, інтеграторів, розробників. «Сіменс-Україна» також інвестує у власну мережу технічних центрів, які мають сучасне обладнання та готує для них спеціалістів.
  6. Німецьке товариство міжнародної співпраці GIZ підтримує та спонсорує українські програми експортного розвитку, розвитку інновацій, обмінів з Німеччиною тощо. Зокрема, програма Fit for partnership with Germany щороку залучає десятки нових керівників МСБ в обміни з Німеччиною. З 2017 року ця програма активно просуває в Україні обміни в сфері Індустрії 4.0. А в 2019 2 групи пройшли спеціалізоване стажування в Німеччині саме по програмі Індустрії 4.0. GIZ також підтримав проект АППАУ по технічній стандартизації в області Індустрії 4.0 – проект aCampus.
  7. Київський міжнародний економічний форум традиційно підіймає питання розвитку хайтек, промисловості і є майданчиком №1 формування впливу на політичний та бізнес-істеблішмент. На ньому традиційно вже більше 3-х років йдуть дебати про вплив 4-ої промислової революції на розвиток економіки та промисловості. В панельних дискусіях виступають провідні українські підприємства та розробники, зокрема, постійними учасниками та спікерами на КМЕФ в останні 2 роки є директор IT-Enterprise Олег Щербатенко та директор з економіки та фінансів ІНТЕРПАЙП Денис Морозов.

В 2019 ми бачили також появу нових гравців та зростання активностей. Зокрема, значно підвищилась активність на рівні галузей. Першу конференцію по Індустрії 4.0 провели колеги з Фармацевтичної галузі (журнал «Фармацевтична галузь»), по Залізниці (Український логістичний альянс), по машинобудуванню (АРКАДА). АППАУ в свою чергу запустила проект розробки дорожньої карти цифрової трансформації по Харчовій та переробній галузі.

Висновки щодо позицій гравців

Для розуміння процесів розвитку на українській арені 4.0, цей перелік безперечно є цікавим. 5 з 7 вказаних гравців є членами АППАУ, й 4 (з 7) є організаціями з Німеччини. Дуже далекі за рівнем активностей й по вкладу в інноваційний та цифровий розвиток – центральні та регіональні органи виконавчої влади, ТПП (єдине виключення – Запорізька ТПП), українські машинобудівники, інші великі холдинги, промислові бізнес-асоціації.

Якщо резюмувати, то виходить на те, що в промоцію Індустрії 4.0 та в інноваційні екосистеми сьогодні в Україні вкладають іноземні компанії, малий та середній бізнес, більшість з яких об’єднані в АППАУ. Самі ж промисловці, оператори інфраструктури та енергетики ще “сплять”. ІНТЕРПАЙП та «Метінвест-діджитал», які приєднались до АППАУ – є радше винятком, що підтверджує це правило.  В 2018-19 помічений також інший ефект, його можна назвати «корпоративним цифровим егоїзмом». Холдинги як ДТЕК та МХП також інвестують в цифровий розвиток величезні кошти – в Unit.City пройшли їх корпоративні акселератори. Для розвитку кількох десятків фірм-стартапів, це безумовно, корисно. Однак, що в цілому отримав наш ринок, вся екосистема промислових хайтек, вся українська Індустрія 4.0, чисельні проекти національного розвитку, які ми реалізуємо в рамках стратегії Індустрії 4.0, який вклад цих гігантів в просвіту та освіту ринку в області Індустрії 4.0, що та як вони готові підтримувати на рівні бізнес-спільнот… – відповідей на подібні питання немає. Менеджмент та ІТ-дирекції цих компаній традиційно ігнорують запрошення АППАУ та руху 4.0 до співпраці.  Таким чином, вже можна констатувати, що подібні компанії «знімають вершки» з інноваційних екосистем промислових хайтек, але зовсім не поспішають вкладати в них.

Ця поведінка разюче відрізняється від європейських та світових тенденцій, де саме великі національні корпорації стають головними інвесторами в розвиток Індустрії 4.0 своїх країн. В останньому Маніфесті Давоського форуму про вклад та співпрацю бізнесу з локальними спільнотами сказано в кількох пунктах. Й саме в тому контексті, що це є прямим обов’язком, важливою роллю бізнесу в сучасному глобальному та цифровому світі. То який вклад в нашу спільноту промислових хайтек вносить наш великий бізнес?

Отже, в перспективі 2020 великим викликом для платформи Industry4Ukraine є пробудження вітчизняних промисловців. Пропозиція АППАУ щодо виключення машинобудівників з пулу інноваторів 4.0 на Ганноверську виставку є тривожним сигналом для всіх нас. Не можна до цього часу ігнорувати Індустрію 4.0, як головний чинник глобальних змін в промисловості. Не можна роками жалітись на державу й при цьому ігнорувати вже давно існуючі можливості для покращення свого інноваційного та цифрового розвитку. Не можна скидати весь тягар промоції нових технологій та розвитку інноваційних екосистем на малий бізнес, донорів та іноземних вендорів. Хіба все це в кінцевому рахунку робиться не для самих промисловців? То де ж їх позиція, їх власні інвестиції в підтримку руху 4.0, інновацій та діджиталізації в Україні, їх бажання та конкретні пропозиції щодо співпраці та розвитку в цій сфері?  Чому зрештою, все це має робити малий бізнес та іноземці?

Приклади, як ІНТЕРПАЙП та “Метінвест-діджитал” щодо співпраці з рухом 4.0 мають стати правилом, а не винятком. АППАУ закликає промислові асоціації, що входять в коаліційну платформу Industry4Ukraine переглянути існуючий стан речей й консолідуватись в спільних проектах розвитку на 2020. Серйозна розмова про це відбудеться 17 лютого на стратегічній сесії платформи.

https://industry4-0-ukraine.com.ua/landscape/

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>